Парламент заборонив підприємцям поширення тонких поліетиленових пакетів

Верховна Рада підтримала в другому читанні законопроєкт 2051-1 «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України», який передбачає заборону на поширення легких пластикових пакетів.

Згідно з законом, в магазинах, закладах харчування та обслуговування забороняється розповсюдження:

• надтонких пластикових пакетів
• тонких пластикових пакетів
• оксорозкладних (оксобіорозкладних) пластикових пакетів

Крім того, оксорозкладні пакети заборонено позначати як біорозкладні. Автори пояснюють це тим, що такі пакети фактично складаються з пластику, як і звичайні, але завдяки 1 відсотку оксорозкладної домішки та за умови доступу до кисню розкладаються на мікропластик, який також забруднює довкілля.

Заборона не поширюється на надтонкі пакети шириною до 22,5 сантиметрів та глибиною до 34,5 сантиметрів, завдовшки до 45 сантиметрів, призначених для пакування свіжої риби, м’яса, сипучих продуктів, льоду. Вони можуть продаватися як первинна упаковка. Цей виняток має діяти до 1 січня 2023 року. Решта пластикових пакетів підлягає вилученню з обігу.

Крім того, продавцям заборонено надавати пластикові пакети безоплатно – вони мають коштувати не менше за мінімальні ціни, встановлені Кабінетом міністрів.

Обмеження не поширюються на біорозкладні пакети – здатність пакування до біорозкладання треба визначати «відповідно до гармонізованих європейських стандартів».

Крім того, парламент заборонив маркувати як «біорозкладні» пакети, які такими не є, в тому числі оксорозкладні.

За порушення обмежень Держпродспоживслужба може накласти штрафи – від 500-1000 неоподатковуваних мінімумів доходів в разі першого порушення, від 1 до 2 тисяч НМД – за повторне протягом двох років. Безоплатне надання пластикових пакетів може коштувати від 100 до 200 неоподатковуваних мінімальних доходів громадян, за повторне протягом трьох років – від 200 до 500 НМД. У 2021 році обсяг неоподатковуваних мінімумів дорівнює 1 135 гривень.

Заборона на поширення пластикових пакетів та штрафи за нього мають почати діяти за дев’ять місяців від дня, наступного після дня оприлюднення закону – перед цим його має підписати президент.

Протягом шести місяців після набрання законом чинності Кабінет міністрів має забезпечити йому нормативно-правову базу.