Присвоєно звання «Почесний громадянин Заболотівської селищної територіальної громади» МЕЛЬНИЧУКУ Богдану Івановичу

  • 1752

Звання «Почесний громадянин Заболотівської  селищної територіальної громади» є новелою в громаді  та відсьогодні найвищою відзнакою Заболотівської  селищної територіальної громади, яке присвоюється громадянам України та інших держав, які своєю професійною та громадською діяльністю зробили вагомий внесок у розвиток громади, що сприяло піднесенню її авторитету як на державному, так і на міжнародному рівні, в економічний, соціальний і культурний розвиток громади, науково-просвітницьку, громадську діяльність.

Так, на позачерговій сесії Заболотівської селищної ради 14 березня 2023 року на підставі подання  трудового колективу Олешківської гімназії  вперше присвоєно звання «Почесний громадянин Заболотівської територіальної громади» поету, літературознавцю, публіцисту, перекладачу МЕЛЬНИЧУКУ Богдану Івановичу.

Вітаємо Богдана Івановича з такою почесною нагородою! Ви по праву заслужили таке високе визнання за вагомі досягнення у професійній та громадській діяльності, за активну життєву позицію.

Тож нехай Ваш багатий досвід, інтелектуальний потенціал продовжують якнайкраще служити на благо Заболотівської громади та її жителів!
Бажаємо Вам міцного здоров’я, невичерпної енергії, наснаги, нових професійних досягнень та перемог!

 

Довідково! Богдан Іванович МЕЛЬНИЧУК відомий український літературознавець і поет, перекладач, критик, публіцист, журналіст, редактор, педагог і громадський діяч.

Він доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, член Національної спілки письменників України. Богдан МЕЛЬНИЧУК уродженець с. Олешків, Заболотівської територіальної громади.

Бібліографічний покажчик «Богдан Мельничук» зафіксував 2121 публікацію, пов’язану з ученим і письменником. Серед них монографії, навчальні посібники, літературознавчі статті.

 Богдан МЕЛЬНИЧУК має  сім поетичних збірок різножанрового характеру серед яких «Олешківський меридіан», «На ріках олешківських», «Не продається отча хата». До його книг увійшли переклади, а також окремі поезії перекладача інтерпретувалися мовами їдиш, італійською, молдавською, польською та румунською.

Всі поетичні збірки Богдана Мельничука містять вірші у яких оспівано любов до отчого краю і його людей, до славної історії рідної землі. Незважаючи на відстані, на час, з роками ця любов не згасає, а навпаки, міцнішає, набирає нового змісту, втілюється у все нові і нові образи багатьох творів.

Обрії  Мельничукової поезії – досить широкі за територіальними вимірами. І за жанровими – також. Та все це для поета закомулювалось на одному рідному меридіанові – Олешківському.

Богдан Іванович при зустрічах наголошує, що  перші літературні спроби народилися в Олешківській семирічці та Заболотівській середній школі, що рідна покутська земля дала силу і  донині є джерелом натхнення для творчості. 

Він справжній син малої батьківщини, якщо своїм талантом так майстерно  і пристрасно прославив її у своїх творах, які є особливо актуальними у наші дні, коли боротьба з російськими агресорами за  свободу, рідну землю, рідну мову досягла епогею.

Головні відомості про  МЕЛЬНИЧУКА Богдана Івановича:

1. Посада і місце роботи: професор кафедри української літератури філологічного факультету Чернівецького університету імені Юрія Федьковича.

 2. Число, місяць, рік і місце народження: 19 лютого 1937 року с.Олешків Снятинського району Івано- Франківської області.

3.Громадянство:    українець.

4. Освіта:    вища, закінчив  філологічний факультет Чернівецького  університету, аспірантуру, докторантуру.

5. Науковий ступінь, вчене звання, спеціальне звання: доктор філологічних наук, професор.

6. Які має державні нагороди України, дата нагородження:

-Ювілейна  медаль Президента України « 25 років Незалежності України»;

-Медаль «Ветеран праці» (1989);

- Відмінник освіти України;

- Заслужений працівник освіти України.

- Літературна премія імені Дмитра Загула (1994);

- Літературно-мистецька премія імені Сидора Воробкевича (1998);

- Освітянська премія імені Юрія Федьковича (2000);

- Літературно-мистецька премія імені Марка Черемшини;

- Медалі «Поезія – за мир. 1995» та «Поезія – за мир» (2002);

- Спеціальні дипломи літературно-мистецького журналу «Artecultura» (Мілан) та інші.

Фото без опису