ПРАВЕЦЬ

Правець – це гостре інфекційне захворювання з переважним враженням центральної нервової системи та розвитком судом.

Навіть при лікуванні летальність становить 60-80%.

Правець викликається збудником - Clostridium tetani, який може жити як в організмі тварин, так і в ґрунті. В кишківнику травоїдних тварин, які є основним резервуаром інфекції, правцева паличка перебуває у вегетативній формі.

При попаданні в ґрунт збудник переходить в спорову форму. Спори надзвичайно стійкі до впливу сонячного світла, високих температур, заморожування, висушування, дії хімічних речовин.

Зараження людини здійснюється при попаданні спор в рану. Найвища захворюваність приходиться на травень-вересень, тобто на сезон найбільшого контакту населення з землею.

Чинниками передачі також можуть бути забруднені землею одяг, предмети побуту, різні інструменти. Війна — ідеальне середовище для поширення захворювання. Для наших військових зараз це теж надзвичайно велика небезпека.

З кров’ю токсин досягає нервових клітин і призводить до розладу нервової системи організму, функції м’язів, серцево-судинної, дихальної та інших систем організму.

Перші симптоми захворювання з’являються через 6-21 днів після поранення у вигляді неспокою, почуття страху, безсоння, тягучого болю в ділянці травми, попереку. Характерні болі в горлі при ковтанні, шиї, зростає напруження мімічних м’язів, яке призводить до скорботного виразу обличчя, неможливості відкрити очі. У відповідь на різні подразники (шум, світло, розмова) виникають дуже болючі судоми м’язів.

Імунітету до правця немає. Лише профілактичні щеплення створюють в організмі імунітет тривалістю до 10 років.

Щеплення проти правця проводиться у 2, 4, 6, 18 місяців, 6, 16 років. Надалі через кожні 10 років.

Якщо щеплення проти правця не зроблене вчасно, розпочати вакцинацію ніколи не пізно. У закладах охорони здоров'я є достатньо вакцини від правця. Вакцина безкоштовна!

Екстрена профілактика правця показана у випадку травм із порушенням цілісності шкірних покривів і слизових оболонок, відморожень, опіків ІІ-ІV ступенів, проникних пошкодженнях шлунково-кишкового тракту, гангрени або некрозу тканин, при абсцесах, укусах тваринами, пологів поза медичними закладами, позагоспітальних абортів тощо шляхом введення протиправцевої сироватки чи анатоксину залежно від стану вакцинації.