26 КВІТНЯ – ДЕНЬ, КОЛИ ЗАВМЕР ЧАС… РОКОВИНИ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Сьогодні, 26 квітня, ми вшановуємо пам’ять про одну з найстрашніших техногенних катастроф в історії людства – аварію на Чорнобильській атомній електростанції, яка трапилася в ніч на 26 квітня 1986 року.

У ту квітневу ніч світ дізнався, якою страшною може бути ціна недбалості й замовчування. Вибух на четвертому енергоблоці ЧАЕС став трагедією не лише для України, а й для всього світу. Радіоактивна хмара накрила значну частину Європи, а десятки тисяч людей змушені були залишити свої домівки.

Але тоді світ побачив і інше — надлюдський героїзм. Тисячі людей — пожежники, військові, інженери, лікарі — без вагань стали на боротьбу з невидимою загрозою. Вони йшли на смерть, щоб дати шанс на життя іншим. Без них масштаб трагедії був би в рази більший.

Минуло майже 40 років, але Чорнобиль залишається відкритою раною. І що боляче — навіть сьогодні це місце не вберегли від наруги - ми знову опинилися перед загрозою екологічної катастрофи, спричиненої війною.

У 2022 році російські війська окупували Чорнобильську зону, рили окопи у "рудому лісі", наражаючи на небезпеку себе і весь світ. Це був акт безвідповідальності й зневаги до людства.

Сьогодні російська агресія несе ще одну війну — війну проти природи. Ракетні удари по об’єктах критичної інфраструктури, енергетиці, хімічних заводах, знищення лісів, отруєння вод і землі — це нові "чорнобилі", які трапляються щодня. І сьогодні, як ніколи, ми розуміємо, що історія може повторитися — у ще страшнішому вигляді.

Чорнобиль — це не лише про минуле. Це гучне попередження для усього світу: природа не пробачає байдужості! Якщо ми не навчимось берегти планету — знищимо самі себе...

Сьогодні, у День пам’яті, ми схиляємо голови перед тими героями, які тоді врятували світ, висловлюємо глибоку вдячність ліквідаторам катастрофи та співчуваємо постраждалим і родинам, які втратили рідних і близьких через цю страшну подію.

Закликаємо кожного — помолімось за тих, хто поклав своє життя та здоров’я заради нашого майбутнього.

Пам’ятаємо… Ніколи не забудемо…