8 ТРАВНЯ: ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ТА ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ
Сьогодні, 8 травня, ми схиляємо голови в скорботі та вдячності. Це не день святкувань і урочистостей. Це день пам’яті. День глибокого болю, усвідомлення ціни миру і перемоги, яку українці виборювали в Другій світовій війні.
Ми згадуємо мільйони українських життів, зламаних і знищених на фронтах, у таборах смерті, під бомбами, у партизанських лісах і підпіллі. Українці були в кожній армії, на кожній лінії оборони. Вони рятували, воювали, гинули — за людяність, за свободу, за рідну землю.
У тій війні наша країна втратила понад 8 мільйонів життів. Це не просто цифри. Це родини без батьків, матері без синів, діти без дитинства. Це — гіркий урок історії, який ми зобов’язані пам’ятати.
Та сьогодні історія повторюється.
Уже понад 10 років Україна знову бореться — спершу з агресією, а від 2022 року — у повномасштабній війні за своє існування. Як і 80 років тому, ми зустріли ворога з гідністю. Як і тоді — ми боремось не лише за себе, а й за цінності всього цивілізованого світу. За свободу, правду, людяність. За те, щоби більше ніколи.
Наші сучасні герої — це військові на передовій, це медики під обстрілами, це волонтери, енергетики, рятувальники, кожен, хто тримає свій фронт. Вони — прямі нащадки тих, хто боровся з нацизмом. І ми віримо: як і тоді, перемога буде за нами.
Сьогодні — день тиші. День внутрішнього вогню, який не згасає. Ми не проводимо урочистих заходів, бо біль — живий. Але наша пам’ять — сильна. І наша гордість — непохитна.
Світла пам’ять полеглим...
Шана живим.
Слава Україні — тоді, сьогодні і завжди!
