Відзначення 595-ї річниці заснування села Тростянець

  • 370

На храмове свято Вознесіння Господнього Тростянецька громада святкувала 595-ліття села. Тростянець є одним з найстаріших населених пунктів у Заболотівській територіальній громаді.

«Року Божого 1426 ми прийшли сюди і заснували осаду Тростянець …» – так було написано на старовинній іконі, з якою прийшли перші переселенці, які втекли від переслідувань і оселилися в цьому краї. На жаль, ікона десь помандрувала з краєзнавчою експедицією та загубилася в Кракові. Згадки про існування цієї ікони записані в історії села.

Зранку у сільській церкві була проведена отцем-мітратом Миколою Романенчуком і запрошеними священиками святкова літургія. На службі були присутні Заболотівський селищний голова Петро Маліборський і заступник голови Оксана Прокоп’юк.

Після обіду у сільському клубі відбувся урочистий концерт, програма якого була тривалою та колоритною. Організатори вміло показали життя Тростянця з часу заснування. Вчителями школи був зібраний великий обсяг історичного матеріалу: перше поселення (урочище Старий Кут), часи Польщі, Австро-Угорщини, сторінки еміграції, духовно-просвітницьке життя, побут, одяг, торгівля. На основі цього матеріалу демонструвалася презентація. Людям було цікаво спостерігати за сторінками минулого, впізнавати своїх предків, їхні звичаї та традиції. Також у презентації були висвітлені матеріали про відомих людей, вихідців із села, якими тростянецька громада дуже пишається: письменника І.А.Михайлюка, художників І.В.Остафійчука та В.Д.Остафійчука, молоду художницю Галину Григорук та інших. Концертну програму підготували працівники сільського клубу, школи, дитсадка, бібліотеки та небайдужі сільські аматори. Співали давно забуті пісні, інсценізували уривки з вистав «Переселенці», «Грішниця» та «Циганка Аза». Найменші учасники танцювали таночки.

Із завершальним словом виступив Заболотівський селищний голова Петро Маліборський, який подякував людям за чудове святкування, а також висловив упевненість, що жителі територіальної громади будуть гуртуватися для процвітання нашого краю, шануючи традиції своїх предків.