Міжнародний день рідної мови

  • 222

Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.

21 лютого представники всіх націй і народностей відзначають Міжнародний день рідної мови. Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.

Солов'їна, мелодійна, чарівна, співуча, барвиста, лагідна, витончена, материнська, народна... Всі ці слова про нашу рідну мову. Вона вміщує в собі весь світ, який, сповнений незвичайних почуттів та краси, дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, милозвучністю.

Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.

Минуло багато років. У жовтні 1999 року на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні. Заснування Дня рідної мови має велике значення. За оцінками фахівців, із 6000 мов, які нині існують, більшість знаходиться під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Привертання уваги міжнародної спільноти до цієї теми – важливий крок до визнання необхідності захистити різноманіття культур.

Українська мова належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини. Вчені запевняють, що найближчою генеалогічно до української мови є білоруська. Ці дві мови мають 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%).

Це значуще свято для представників 130 національностей, носіїв рідних мов, які проживають на теренах нашої держави. Духовні надбання кожного етносу зберігають і передають із покоління в покоління рідну мову, мудрість, культуру, традиції та обряди. Українська держава прагне створити належні умови для задоволення освітніх потреб представників усіх етносів з метою збереження власної етнічної самобутності, невичерпного розмаїття різних мов і національно-культурних надбань.