Холера

  • 45

В період військових дій через різке погіршення умов життя людей, велике стресове навантаження на організм, неможливість  дотримуватись елементарних санітарно-гігієнічних вимог в побуті серйозно зростає ризик виникнення групових,   а  іноді і епідемічних спалахів різних інфекційних захворювань. Одним із таких захворювань є холера. За даними ВООЗ щорічно у світі холера спричиняє до 1,25-4млн. випадків захворювань, з них гине щорічно до 140 тисяч людей.

Слід нагадати, що холера,- це гостра  бактеріальна кишкова інфекція, яка виникає при вживанні води або харчових продуктів забруднених холерним вібріоном. Збудником холери є холерні вібріони кількох видів, які передаються від людини до людини фекально-оральним шляхом  через брудні руки, а особливо через воду та продукти харчування де холерні вібріони виживають тривалий час. Холерний вібріон це бактерія, що по формі нагадує кому. Завдяки наявності джгутиків холерний вібріон дуже рухливий, любить лужне середовище, а в кислому швидко гине. Вібріон добре переносить низькі температури і заморожування, але швидко гине при кип'ятінні і дуже чутливий до дії дезінфікуючих речовин. Джерелом інфекції при холері є хвора на холеру людина або бактеріоносій. Інкубаційний або скритий період( час від моменту зараження до появи клінічних симтомів) при холері  буває від кількох годин до 5 днів, але найчастіше,- 2- 3 дні. Як і у більшості інфекційних захворювань при холері зустрічаються різні випадки захворювань від легких, безсимтомних  до блискавичних коли хвороба призводить до смерті хворого всього за кілька годин. Типово захворювання на холеру розпочинається з проносу, при цьому характер випорожнень у хворого змінюється з типових калових  випорожнень до таких , які нагадують рисовий відвар. Хвороба швидко прогресує, за добу хворий з випорожненнями може втрачати до 10 літрів рідини. Як правило при типовій формі холери пронос передує блюванню. При цьому блювання стає багаторазовим, відбувається без приступів нудоти, немає болю в животі. Відбувається  блювання дуже масивно, ніби фонтаном і поступово характер блювотних мас  у хворого також нагадує рисовий відвар. З блювотними масами та випорожненнями з кишківника хворий втрачає багато рідини і іонів, що в подальшому призводить до зневоднення організму, згущення крові та ускладнень з боку серцево-судинної системи та нирок.

При своєчасному зверненні до лікаря та вчасно розпочатому лікуванні холера цілком виліковна, але у запущених випадках при втраті великої кількості рідини та іонів прогноз дуже серйозний. При відсутності адекватного лікування тривалість хвороби складає 2-3 дні, розвиваються ускладнення з боку серцево-судинної системи та нирок, аж до гострої ниркової недостатності і хвороба часто закінчується загибеллю пацієнта.

Тому при найменшій підозрі на захворювання холерою хворого треба негайно госпіталізувати в інфекційний стаціонар де йому проведуть  діагностику хвороби , призначать адекватне лікування(необхідна регідратація, відповідна антибіотикотерапія,  симптоматичне лікування для корекції ускладнень). Крім того у будинках де мешкає хворий і де він працює необхідно провести заключну дезінфекцію, а всіх контактних з ним осіб помістити в провізорний госпіталь для лабораторного обстеження та медичного спостереження. Ці заходи  вбережуть  від подальшого розповсюдження інфекції.

Профілактика холери зводиться до трьох основних правил:  завжди мити руки з милом після відвідування туалету, та перед прийомом їжі; прокип’ятити воду перед вживанням; обов'язково піддавати  їжу термічній обробці перед її прийомом.

Існує специфічна профілактика холери за допомогою  оральних  інактивованих  цільноклітинних вакцин, які застосовують у ендемічних по холері  районах та при загрозі спалаху.

Лікар епідеміолог 

Снятинського відділу  

Коломийського районного відділу

ДУ «Івано- Франківський ОЦКПХ МОЗ»                  Сергій Макаренко