Заболотівщина складає шану Петру Коржу – Народному артисту Покуття!

  • 507

Петро Васильович Корж своїм життєвим шляхом заслужив бути в нашій памяті! Мозаїка особистості митця надзвичайно різнобарвна – талановитий поет і композитор, автор сотні пісень, естрадних творів, які є надбанням української музично-пісенної культури; режисерська освіта, педагогічна праця, збірка казок, поезія, драматичні твори, творчий клуб, імпрези у містах і селах Покуття; нагороджений відзнаками Снятинської районної та Івано-Франківської обласної рад «За заслуги перед Покуттям» та «За заслуги перед Прикарпаттям»!

Заболотівщина віддає належне імені Петра Коржа, карбуємо назавжди шановного земляка! Дякуємо усім, хто доклався до справи вшанування Народного артиста Покуття!

Організований захід, який відбувся цьогоріч, 17 липня на подвірї Зібранівської гімназії ім. Петра Коржа, був велелюдним. Тут зібралися його друзі і творчі побратими з різних куточків нашої держави, селищний голова Петро Маліборський, працівники освіти й культури Заболотівської селищної ради, депутат Івано-Франківської обласної ради Орися Книшук, відомі гості свята – академік, доктор економічних наук Михайло Джаман, Народний артист України Павло Дворський, представники станиці Братства ОУН-УПА на чолі з Ігорем Юринцем. Від імені друзів з Городенківщини вітальне слово мав Заслужений працівник культури України Роман Осадчук. Прозвучали прекрасні виступи: лауреата міжнародних та всеукраїнських конкурсів і фестивалів Любомира Равлюка; творчого подружжя, дуету «Я плюс ти» Дарії та Андрія Кучмеїв; Заслуженого працівника культури України Параски Заренчук; Петра й Анжеліки Векериків з дітьми; чоловічого вокального ансамблю «Червона калина» БК с. Балинці; хорового колективу «Родина» с. Зібранівка; Максима Неваленого з віршом «Я не розумію москалів»; поета, члена Національної спілки журналістів України Івана Грекуляка; Петра Труфина зі своїм учнем Артемом Грищуком; ганьківчан Василя Шияна, Михайлика Франчука; учнів Зібранівської гімназії Анастасії Боратинської, Сабріни Тимощук, Станіслава Рурика; юних снятинчанок Майї Тарновецької, Софії Куйбіди; педагогів – Петра Боднарука, Марії Палійчук, Марії Богородецької, Іванни Олексюк; дружини Ярослави Корж.

Отець Володимир Захарук освятив памятну дошку. В кімнаті-музею провела першу екскурсію вчителька Зібранівської гімназії Христина Галабурда. Презентовано також повнометражний документальний фільм про життєвий і творчий шлях Петра Коржа «Талант дарований небом» (режисер-постановник Василь Гаврилюк). У данину памяті Петру Коржу ведучою заходу була колега, блискуча Галина Гушул.

Петро Корж народився 26 січня 1961 року в с. Зібранівка колишнього Заболотівського (тепер Коломийського) району Станіславської (нині Івано-Франківської) області в родині селян. Батьки: Корж Василь Петрович та мати – Гордій Юлія Василівна були учасниками УПА. 1946 році засудженні і відбували покарання у заполярному місті Норильську.

Навчався наш відомий земляк в Зібранівській восьмирічній школі, на диригентсько-хоровому відділенні Чернівецького музичного училища, у Калуському училищі культури, де студіював режисуру. З 1986 року ведеться відлік його педагогічної праці – вчителем музики Олешківської восьмирічної школи, музичного мистецтва в Зібранівській загальноосвітній школі І−ІІ ступенів, викладачем теоретичних предметів Джурівської дитячої школи мистецтв.

У різні роки був художнім керівником кобзарського тріо «Дума», оркестру народних інструментів, хорів, вокальних ансамблів, фольклорних колективів, вокально-інструментальних ансамблів «Дружба», «Мрія», «Зустріч» та естрадного гурту «Покутяни», жіночого фольклорного колективу «Барви Кулачина», фольклорно-естрадного гурту «Вишиваночка».

Друкувався в районних, обласних, всеукраїнських газетах і журналах та багатьох літературно-мистецьких альманахах. Автор поетичної збірки казок «Служба за три коржики», збірок поезій «Пори року», «Воскресіння», поеми «Степан Бандера».

Велика любов до українського театру дала наснагу на створення драматичних творів «Іван Чорнота» (за творами Адріана Кащенка), «Микита Кожухар», «Ось тобі й приблуда», пєс для дітей «Новорічна казка», «Зло добро не подолає».

Пісенна творчість Петра Васильовича розпочалася 1982 року під час військової служби піснею «Земле моя». За цей час на світ появилося понад дві сотні пісень на власні слова та слова покутських поетів Мирослава Попадюка, Івана Грекуляка, Марії Фуштор, Орисі Яхневич, Ярослави Корж, Тетяни Вовк, Романа Запаринюка, Івана Венгриняка, Григорія Гришка, Василя Воєвідки, Ярослава Воробця, Марії Стрипчук-Палійчук, Богдана Урсуляка, Калини Шпанюк, Іванни Байди-Слободян, Катерини Малярчук, Василя Шияна, Миколи Болотинюка, Степана Григорчука, Софії Москалик, Миколи Калачика, Йосипа Палятинського, Івана Оробця, Дмитра Гриньківа, Ганни Дідух, Марії Демчук, Ольги Демчук, Василя Харитона.

Результатом його композиторської діяльності стали пісенні збірники «Заспіваймо, браття, разом», «Пісні для маленьких християн», збірка пісень у співавторстві з поетами Мирославом Попадюком «Понад Прутом» та Миколою Калачиком «Лети Покуттям, наша пісне», а також «Пісні Петра Коржа та Романа Запаринюка», «Покутяни у вінок Яремчукові». У 2013 році вийшли у світ два аудіо-альбоми − «Співає Петро Корж» та «Привіт із України» (другий − для українських емігранток). Чимало своїх пісень виконував особисто на сценах Івано-Франківщини та за її межами і багато років був непересічним ведучим масових заходів та свят. Серед багатьох інших стали популярними його пісні «Доброго дня вам, люди!», «Плотогонники», «Молімося разом», «Троїсті музики», «Заспіваймо, браття, разом», «Заспівав у лісі соловей», «Ти просила не йди», «Запрягайте, хлопці, коні», «Засіяла зоря ясна», «Колядуймо!», «Йорданська вода» та багато-багато інших.

Петро Корж любив свій Покутський край, працьовитих і талановитих людей, неповторну красу природи. Це надихало його на нові вірші, пісні, які він присвятив Снятину, Заболотову, Іллінцям, Рудникам, Зібранівці, Хлібичину, Стецеві, Любківцям та багатьом іншим населеним пунктам. Зачарував Петра Коржа древній Заболотів. Тут він був співаком, ведучим концертних програм, фестивалів, зокрема «Заболотову – 555 років», «Таланти твої, Заболотове», «Лебедина вірність» та інших державних і релігійних заходів. А написана ним музика до слів поета Мирослава Попадюка «Заболотів, мій Заболотів» стала символічним гімном селища. Залишив також у подарунок пісню «Заболотівський ярмарок», яка стала візитною карткою для ринку. Селу Олешкову в дарунок залишено пісню «Олешківський вальс». Красу рідного села, його мальовничих місцин оспівав Петро Корж піснею «Наша Зібранівка».

Із його піснями талановиті молоді співаки Прикарпаття займали високі призові місця на всеукраїнських та міжрегіональних конкурсах. Це, зокрема, Світлана Гаврилюк, Дмитро Грицюк, Андрій Бигар, Михайло Франчук, Марта Дутчук, Наталя Онищук, Анничка та Світлана Соники і Анжеліка Векерик, Христина Боднарук та інші.

За плідну просвітницьку працю та активну суспільно-громадську діяльність, за вагомий внесок у справу навчання та виховання учнівської молоді, розвиток культури і мистецтва, за високий професіоналізм Петра Коржа відзначили лицарським орденом Івано-Франківської обласної організації Соборне козацтво України «Січ», трьома ювілейними медалями, багатьма Подяками, Дипломами, Грамотами, у тому числі Грамотою управління освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Почесною грамотою Міністерства культури та мистецтв України.

Ця людина гуртувала довкола себе багатьох творчих особистостей, він створив Спілку самодіяльних композиторів Снятинщини, разом із дружиною Ярославою опікувався справами Творчого клубу імені Назарія Яремчука, який і заснував. У його домі бували відомі українські артисти, поети, письменники.

Петро Корж багато писав для дітей казок у віршах. У його книгу «Казки від тітки Олі» увійшли твори «Служба за три коржики», «Три закони горобця» та «Циган, пан і кисилиця». В основу віршованих казок автора лягли фольклорні матеріали Покуття, у тому числі і рідного села. Так, наприклад, літературно опрацювавши почуту від родички Ольги Корж казку «Служба за три коржики», він дав їй друге життя. Казки Петра Коржа належали до соціально-побутового жанру. Автор дотепно і з гумором висміював панів-дідичів, показував простих селян, як мудрих і працьовитих господарів.

Петро Васильович чудово володів грою на баяні і фортепіано. Як композитор написав музичний цикл образків «Пори року», куди включив 12 творів (своєрідний «Місяцелік») для учнів пятого класу музичних шкіл, які отримали заслужену оцінку-схвалення музикознавця Людомира Філоненка. Петро Корж, ця чуйна і доброзичлива людина, щиро любив дітей. Місцева преса («Захід», «Голос Покуття», «Снятинська вежа») рясніла його чудовими віршами для найменших громадян України. Краєзнавчий і літературно-мистецький журнал «Снятин» радо надавав свої шпальти для поета і композитора. У рубриці «Мистецька палітра» він систематично публікував свої пісні.

Імя Петра Коржа – просвітянина, вчителя, драматурга, поета, композитора, співака, лауреата всеукраїнських пісенних фестивалів, літературно-мистецької премії імені Марка Черемшини, члена Національної спілки журналістів України є і в «Біографічному словнику Прикарпаття». Безжальна хвороба 18 лютого 2020 року вирвала у нього життя. Проте Корж П.В. залишається у памяті народній.

Заболотівщина вшановує цю прекрасну людину і талановитого митця. З 2021 року Зібранівська гімназія носить почесне імя земляка, на її фасаді встановлено памятну дошку. Підготовлено документальний фільм про життя і творчість композитора. 17 липня 2022 року вперше відчинила двері кімната-музей Петра Коржа. Одна з вулиць родинного села буде найменуватиметься його іменем.