На Заболотівщині вшанували пам’ять захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

  • 956

Сьогодні День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Схиляємо голови і розділяємо разом із близькими та рідними біль непоправної втрати.  Пам'ять про кожного полеглого оборонця, про їхню відвагу та стійкість надійно берегтиметься в наших серцях та житиме у вільній, квітучій та незалежній Україні.

 

Вічна пам'ять Героям!

 

Антонюк Ярослав Васильович народився 8 серпня 1974 року в с. Бучачки.

12 серпня 2014 р. танк Т-64 вступив у двобій з російським танком Т-72 в районі смт Никифорове, Сніжнявська міська рада, Донецької області. Екіпаж українського танку з того часу вважався зниклим безвісти. 3 жовтня 2014 року рештки Ярослава Антонюка знайдені в танку Т-64 пошуковцями Місії «Евакуація-200» ( «Чорний тюльпан») та привезені до м. Запоріжжя. Опізнаний за тестами ДНК. Похований 13 січня 2018р.

Указом Президента України №98/2018 від 6 квітня 2018 року «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку», нагороджений орденом «За мужність»ІІІ ступеня (посмертно).

 

 

Анатолій Василик -  солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Народився 28 травня 1994 року. Закінчив Ганьківську ЗОШ 2011 року, проживав у селі Вишнівка Снятинського району. У часі війни з лютого 2016-го служив за контрактом, навідник гармати, 10-та окрема гірсько-штурмова бригада.

23 липня ДРГ терористів двічі намагалися захопити українські опорні пункти, вояки ЗСУ відбили атаки, Анатолій Василик загинув у бою під селом Богоявленка Мар'їнського району.

Похований 27 липня 2016-го у Вишнівці під супровід державного гімну та сальви автоматів.

 

 

Шкрібляк Дмитро Олександрович народився 19 травня 1993 р., в с. Криворівня Верховинського району.

У 1998 році родина переїхала до села Іллінці Снятинського району, де у 2009 році Дмитро закінчив 9 класів загальноосвітньої школи. Продовжив навчання в професійно-технічному училищі № 8 міста Чернівці, яке закінчив у 2011 році, здобувши професію «Кухар, кондитер». Далі служив в армії, опісля їздив на заробітки за кордон.

10 квітня 2014 року призваний до лав Збройних сил за частковою мобілізацією.

 

Солдат Дмитро Шкрібляк, розвідник-снайпер розвідувального взводу 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої загинув 22 травня 2014 р. під час збройного нападу на блокпост в районі смт. Благодатне, Волноваського району Донецької області.

27 травня 2014 року було оголошено Днем трауру на території Снятинського району, воїна Дмитра поховали на кладовищі села Іллінці.

 

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».

 

 

Петрина Михайло Дмитрович народився 13.09.1990 року в с. Іллінці. Навчався в школі в рідних Іллінцях. Часто їздив на заробітки за кордон, щоб забезпечити гідне в життя для себе і мами в рідній Україні. Останнє місце роботи: працівник КП “Заболотівський комунальний ринок” в Заболотівській громаді. Коли Росія розпочала повномасштабну війну проти України, не міг залишатися осторонь і разом із старшим братом Олегом добровольцем пішов на війну. Солдат-снайпер Михайло Петрина загинув 1 червня 2022 року.

 

Указом №493/2022 «Про відзначення державними нагородами України» (від 12 липня 2022 року) за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденом “За мужність” ІІІ ступеня нагороджено солдата Михайла Петрину (посмертно).