Всесвітній день медичних сестер
Існують професії, які завжди будуть затребуваними й незамінними, і саме до таких належить професія медичної сестри. Всім добре відомо, що будь-які медичні процедури, навіть, здавалося б, найпростіші, можна довіряти тільки професіоналам з певною кваліфікацією та досвідом. І попри те, що медсестри не призначають лікування самостійно, а лише виконують приписи лікарів, від їхньої роботи залежить здоров’я пацієнтів, а інколи й життя. Без сумніву, представники цієї відповідальної й нелегкої професії заслуговують на власне свято, тому щороку 12 травня, в день, коли народилася Флоренс Найтінгейл, яку вважають засновницею сестринської справи, відзначається Міжнародний день медичних сестер.
Вітаємо всіх медичних сестер з професійним святом!
Витримки Вам у нелегкій праці проте такій запотребованій!
З повагою селищний голова Маліборський Петро.
Цікаві факти
ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР?
Професія медичної сестри з’явилася набагато раніше, ніж отримала визначену назву, адже догляд жінок за хворими чи пораненими вважався цілком природним, щоправда, здебільшого в домашніх умовах. В період Київської Русі функції медичних сестер було покладено на послушниць в монастирях, а в світських закладах роботу жінок не використовували. Проте вже в X столітті княгинею Ольгою було відкрито першу лікарню, в якій догляд за хворими довірили жінкам. За часів Російської імперії привертати жінок до роботи в лікарнях почав Петро І, але така практика тривала досить недовго — вважалося, що з цими обов’язками краще справляються солдати у відставці. Ніякого навчання сестринській справі в Російській імперії не існувало аж до початку XX століття.
ФЛОРЕНС НАЙТІНГЕЙЛ
В Європі обов’язки медичної сестри в лікувальних закладах теж вважалися більше чоловічою, «брудною» справою, принаймні, не для жінок з вищого прошарку суспільства. Змінити цей стереотип вдалося відомій британці Флоренс Найтінгейл, яка народилася 12 травня 1820 року в заможній британській родині. Дівчина здобула гарну освіту, знала кілька іноземних мов, захоплювалася творами відомих філософів та політичним дискусіями.
Але найбільшим захопленням Флоренс була благодійна допомога біднякам та нездужим в селах поблизу родинного маєтку Найтінгейлів. Зрештою, дівчина зрозуміла, що саме в цьому її покликання, й розповіла батькам про бажання стати медичною сестрою. Близькі були категорично проти цього рішення, бо для молодої леді з високим соціальним статусом головною метою мало бути вдале заміжжя.
Коли в 1849 році Флоренс відхилила пропозицію вийти заміж за багатого джентльмена, родина нарешті дозволила їй поїхати на навчання в Інститут протестантських дияконес в Німеччині. На протязі 1850 – 1851 років Флоренс отримала освіту медичної сестри, а в 1853 році вже працювала в одній з приватних лікарень Лондона. Завдяки професіоналізму й завзятості жінку призначили на керівну посаду, й показники ефективності лікарні значно покращилися. Про Флоренс Найтінгейл дізналися в інших лікувальних закладах і стали запрошувати її на роботу, та сама вона розуміла, що набагато більше користі могла б принести в навчальному закладі для медичних сестер.