28 ЖОВТНЯ — ДЕНЬ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ ВІД ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ

Сьогодні, 28 жовтня, Україна вшановує День визволення від фашистських загарбників — день пам’яті, що нагадує нам про неймовірну ціну, яку заплатив український народ у роки Другої світової війни.

Ця дата встановлена Указом Президента України від 20 жовтня 2009 року №836 як день шани всім, хто виборював нашу свободу, і всім, хто віддав життя, аби на українській землі запанував мир.

Вигнання нацистських військ з українських територій у 1944 році стало результатом спільних зусиль українців у лавах Червоної армії, учасників українського визвольного руху — ОУН та УПА, а також союзників по антигітлерівській коаліції. Українці билися на всіх фронтах Європи й Азії, у складі армій союзників, у партизанських загонах, у русі опору — заради спільної мети: перемоги над нацизмом.

Проте ми маємо пам’ятати, що вигнання окупантів не принесло Україні справжньої свободи. На зміну нацистському терору прийшов комуністичний тоталітарний режим, який продовжив репресії, депортації та переслідування. Тому справжнє визволення України настало лише 24 серпня 1991 року — із відновленням нашої незалежності.

Українці зробили неоціненний внесок у спільну перемогу над нацизмом. У лавах Червоної армії, партизанських з’єднань і союзницьких військ воювало понад 7 мільйонів уродженців України — більше, ніж у армії Великої Британії. Наш народ поніс втрати понад 8–10 мільйонів осіб — більше, ніж Велика Британія, США, Польща, Канада та Франція разом узяті.

Ці цифри — не просто історія. Це нагадування, що свобода ніколи не дається даремно. І саме тому ми, українці XXI століття, продовжуємо боротьбу за незалежність, відстоюючи право жити у вільній, демократичній державі.

Сьогодні ми низько схиляємо голови перед усіма, хто боровся проти поневолювачів — на фронтах, у підпіллі, у тилу. Перед тими, хто віддав своє життя, щоб Україна жила.

Ми пам’ятаємо і шануємо всіх, хто став до боротьби за Україну — тоді й тепер. Бо боротьба за свободу — це обов’язок кожного народу, над яким нависла загроза поневолення.

Сьогодні, коли Україна знову протистоїть агресору, ми як ніколи глибоко розуміємо сенс слів: “Війна закінчується у столиці агресора.”

Наш народ має незламну волю до свободи. І як у 1944-му, так і сьогодні — Україна бореться і переможе!