ВИШИЙТЕ, МАМО, БРОНЕЖИЛЕТ | У ЗАБОЛОТОВІ ВІДБУЛАСЯ ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ БОГДАНА ТОМЕНЧУКА
28 січня у стінах Заболотівського ліцею імені Мирослава Попадюка відбулася знакова культурна подія — презентація поетичної збірки Богдана Томенчука «Вишийте, мамо, бронежилет».
Ця книга — не просто поезія. Це щира і болісна розмова про війну, материнську любов, втрати й надію, про Україну, яка бореться і вистоює. Вірші автора звучали як оголений нерв сучасності — правдиві, життєві, пронизані болем і вірою. У багатьох присутніх вони викликали ком у горлі та сльози — сльози за Україну, за наших Героїв, за український народ, за наше сьогодення і майбутнє.
Презентація відбулася за участі представників місцевої влади, освітян, працівників культури, митців та небайдужих до творчості автора жителів громади й краю. Захід розпочала Роксолана Вакалюк, яка щиро й з глибоким розумінням творчості представила автора, окреслила життєвий і мистецький шлях Богдана Томенчука та озвучила ключові мотиви його поезії. Саме її тепле, виважене слово задало тон усій зустрічі, створивши атмосферу довіри, відкритості й глибокого емоційного переживання.
Із вітальним словом до присутніх звернувся селищний голова Петро Маліборський, який відзначив творчі досягнення автора та подякував Богдану Томенчуку за ті патріотичні посили, якими пронизані його вірші, за дотик до струн душі, за спільне бачення сучасних реалій, за дай Бог не останній візит у Заболотівську громаду із новою поезією.
Подальшу розмову з автором продовжив модератор заходу — депутат обласної ради, історик і краєзнавець Роман Білик, який тонко й вдумливо повів діалог, допомігши присутнім глибше відчути сенси та емоційні пласти, закладені у поетичній збірці.
Зворушливою ноткою завершення заходу стали щирі виступи місцевих поетес — Іванни Байди та Людмили Шихової. Вони висловили слова глибокого захоплення творчістю Богдана Томенчука та поділилися власними поетичними рядками.
Такі події ще раз нагадують: українське слово — це зброя світла. Воно підтримує, єднає, лікує й допомагає вистояти навіть у найважчі часи. Щиро дякуємо Богдану Томенчуку за поезію, що торкається серця, і всім, хто цього дня був поруч, аби почути й відчути правду, написану рядками.
