КОЛИ БІЛЬ НЕ ЗАЛИШАЄТЬСЯ НАОДИНЦІ: У ЗАБОЛОТОВІ ПРОЙШЛА ПСИХОЛОГІЧНА ЗУСТРІЧ «СВІТЛО НАДІЇ»
5 лютого 2026 року у селищі Заболотів відбулася психологічна зустріч підтримки «Світло надії», присвячена психологічній стійкості, прийняттю та взаємній підтримці родин зниклих безвісти та полонених Героїв.
Захід проведено Благодійним фондом «Карітас Коломия» за підтримки Заболотівської селищної ради.
Участь у зустрічі взяли рідні зниклих безвісти під час проходження військової служби земляків, представники місцевої влади, зокрема Роман Чорнописький, заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради з гуманітарних питань та соціальної політики, фахівці із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб Іван Ясінський та Ярослав Стеф’юк, військовослужбовці, а також волонтери Благодійного фонду «Патріотична Заболотівщина».
Розпочався захід спільною молитвою — символічним і традиційним для нашої громади жестом єднання, який наповнив простір спокоєм, вірою та надією.
Під час зустрічі в колі «Голос мого серця» учасники познайомилися між собою та поділилися найболючішим — власними переживаннями, болем і водночас надією, які щодня носять у серці. У щирій і довірливій атмосфері звучали історії чекання, страху, любові та віри, що не згасає навіть у найважчі моменти.
Знайомство, подальші вправи та розмови відбувалися за участі психологині Благодійного фонду «Карітас Коломия», яка чуйно й професійно вела спілкування, знаходячи підхід до кожного учасника. Її підтримка допомогла спрямувати діалог у безпечне й підтримуюче русло, аби кожен мав змогу висловитися, бути почутим і відчути власну цінність.
У ході психологічного блоку «Життя між “так” і “ні”» учасники разом осмислювали, як жити в умовах невизначеності та тривалого чекання, а під час ресурсної вправи «Моя внутрішня опора» шукали внутрішні сили та точки підтримки без почуття провини.
Завершальним теплим акордом стало чаювання «Своє коло — своя громада», яке переросло у щире спілкування людей, об’єднаних спільним болем, досвідом і взаємною підтримкою.
Зустріч стала простором довіри, прийняття й світла — місцем, де біль був почутий, а самотність поступалася відчуттю спільності та людського тепла.
Такі зустрічі не є одноразовими. Заболотівська селищна рада спільно з партнерами й надалі підтримуватиме організацію подібних заходів, аби родини зниклих безвісти та полонених Героїв мали простір для спілкування, підтримки й поступового відновлення емоційної рівноваги.
Бо разом — легше. І разом — світліше.
