Спадкування земельної ділянки, що знаходиться в оренді
Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України, спадкування — перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.
Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала. Цивільним кодексом України встановлено 5 черг спадкоємців за законом.
До 1 черги спадкоємців за законом належать: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦКУ).
До 2 черги спадкоємців за законом належать: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст.1262 ЦКУ).
До 3 черги спадкоємців за законом належать: рідні дядько та тітка спадкодавця (ст.1263 ЦКУ).
4 чергу спадкоємців за законом складають :особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст.1264 ЦКУ).
До 5 черги спадкоємців за законом відносять інших родичів спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування (ст.1265 ЦКУ).
Згідно з положеннями ч.1 ст. 1241 Цивільного кодексу України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку (ч.3 ст. 1241 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 1225 Цивільного кодексу України,право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
З метою оформлення права власності на земельну ділянку у порядку спадкування, необхідно подати державному або приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до п. 2 статті 1269 Цивільного кодексу України, заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Заява про прийняття спадщини є необхідною лише в тому випадку, якщо спадкоємець не проживав постійно разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. Частина 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, встановлює шестимісячний строк для прийняття заяви про прийняття спадщини. Такий строк обраховується з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого вона оголошується померлою. Якщо спадкоємці пропускають зазначений шестимісячний строк, у таких випадках цей строк може бути поновлений судом, але пропущений строк має бути лише з поважних причин.
Згідно з ст.1221 ЦКУ,місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Важливою умовою при оформленні спадкових прав є наявність відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, а також про наявність документів, що підтверджують право власності померлого на земельну ділянку, чи присвоєний земельній ділянці кадастровий номер. Якщо є державний акт на ім’я померлого, але кадастровий номер земельній ділянці не присвоєний, або ж кадастровий номер присвоєно, але відомості про земельну ділянку у електронній системі Державного земельного кадастру відсутні,необхідно виготовити технічну документацію з відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину. Нотаріус зобов’язаний зареєструвати право власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно. Особа стає повноправним власником успадкованої земельної ділянки з моменту реєстрації права власності на земельну ділянку Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до чинного законодавства, зміна власника земельної ділянки (орендодавця) не є підставою для припинення договору оренди землі. Вийняток становлять лише ті випадки, коли в договорі оренди прописано, що смерть орендодавця є підставою для припинення дії договору. Таким чином, при спадкуванні земельної ділянки, спадкоємець приймає на себе не тільки право власності на неї, а й права і обов'язки, що виникли у спадкодавця за договором. Причому, до закінчення терміну оренди новий власник не має права в односторонньому порядку розірвати договір. Особа, яка успадкувала земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов’язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 1481 Земельного кодексу України.
У повідомленні потрібно зазначити:
-кадастровий номер (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;
-прізвище, ім’я, по батькові нового власника;
-місце проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;
-платіжні реквізити (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).
Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.
Орендна плата за користування земельною ділянкою має бути виплачена спадкоємцю у повному обсязі згідно з умовами договору оренди, але тільки після переоформлення права власності на земельну ділянку.
Хоча новий власник земельної ділянки (спадкоємець) не має права в односторонньому порядку розірвати договір оренди землі, він наділений правом ініціювати внесення змін до договору оренди. Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного Кодексу України та ст. 30 Закону України «Про оренду землі» , зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, у письмовій формі, шляхом укладення додаткової угоди, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна умов договору має досягатися за взаємною згодою сторін, якщо інше не передбачено договором . У противному разі спір стосовно внесення змін до договору оренди землі підлягає вирішенню в суді.
