Вітряна віспа

 Як повідомляє Чернівецькій ЦКПХ, в одному з кризових центрів Чернівців зафіксовано спалах вітряної віспи. 

Захворіли 20 вихованців Миколаївського обласного будинку дитини, евакуйованого в березні 2022 року. Всі випадки захворювання із характерними симптомами вітряної віспи були зареєстровані серед дітей старшої групи, віком від 2 до 4 років. 

Снятинський відділ Коломийського районного відділу ДУ "Івано-Франкіісьуий обласний центр контролю та профiлактики хвороб МОЗ України" нагадує, що вітряна віспа (вітрянка) — це високоінфекційне гостре вірусне захворювання, що переважно вражає дітей. Характеризується помірною загальною інтоксикацією і плямисто-папульно-верикульозним висипом на шкірі та слизових оболонках.

Вітряна віспа є найбільш поширеним інфекційним захворюванням у дитячому віці. За оцінками, до 95 % населення інфіковані. В Україні щороку реєструють від 103 000 до 200 000 випадків. За 6 місяців 2022 року на територіях Городенківської, Заболотівської, Снятинської та Чернелицької ОТГ на вітрянку захворіло всього 11 дітей (за аналогічний період минулого року – 1 дитина).

Шляхи передавання вітряної віспи.

Вірус передається повітряно-краплинним шляхом і з потоком повітря на відстань кількох десятків метрів — звідси й назва вітряна віспа. Також, заразним є вміст пухирців при віспі. Хвора людина стає заразною для оточуючих її осіб за 1–2 дні до появи характерного висипу і перестає заражати тільки тоді, коли всі пухирці (везикули) висохнуть і струпи повідпадають, що триває близько тижня. Інкубаційний період, тобто час, що минув із моменту потрапляння вірусу в організм до появи перших симптомів захворювання, становить від 11 до 21 дня, найчастіше 14-16 днів (у людей із ослабленим імунітетом він може бути збільшений до 35 днів).

Не виключена можливість передачі вірусу через плаценту від матері до плоду, що може спричинити вади розвитку, але це трапляється дуже рідко.

Частіше хворіють діти 2-4 років в дитячих колективах, проте, хвороба може поширюватися і на дорослих. Дошкільнята становлять близько 80% тих, хто захворів.

Симптоми вітряної віспи.

Характерні симптоми загальної інтоксикації: нездужання, втрата апетиту, субфебрильна температура тіла тощо. На такому тлі або й без будь-яких передвісників на шкірі з’являються висипання, що часто супроводжуються підвищенням температури тіла. Перші елементи висипу можуть з’явитися за нормальної температури тіла. Висипка локалізується на обличчі, волосистій частині голови, тулубі та кінцівках. У разі інтенсивного висипу його елементи можна знайти на долонях та підошвах.

Після стадії плям і дрібної папули висип швидко перетворюється на характерні для вітряної віспи пухирці. Деякі плями зникають, папули розсмоктуються, не дійшовши до стадії везикули. Останні мають круглу або овальну форму, різний розмір, їхня стінка напружена, блискуча, вміст прозорий. Якщо проколоти везикулу, то вона швидко спорожнюється завдяки своїй однокамерності. Окремі везикули мають пуповидні заглиблення, що пов’язано з початком розсмоктування їхнього вмісту.

Везикули швидко підсихають через 1–3 дні. На їхньому місці утворюються бурі кірочки, які відпадають через 1–3 тижні. Висип під час вітряної віспи з’являється протягом кількох днів, тому для нього характерна поліморфність. На певній ділянці шкіри можна знайти елементи висипки на різних стадіях розвитку.

Перебіг вітряної віспи здебільшого легкий. Специфічні ускладнення (менінгоенцефаліт, пневмонія) трапляються рідко. Однак після перенесеної інфекції збудник, без будь-яких клінічних проявів, може роками зберігатися в організмі та провокувати у старшому віці інші захворювання — оперізувальний герпес, який можна розглядати як пізній рецидив.

Профілактика вітряної віспи.

Відповідно до розділу ІІІ «Рекомендовані щеплення» наказу МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів (із змінами, внесеними наказами МОЗ від 11.08.2014 № 551, від 26.09.2016 № 996, від 18.05.2018 № 947, від 23.04.2019 № 958) з метою профілактики вітряної віспи насамперед вакцинують такі групи:

• здорові діти, які досягли 12-місячного віку і не хворіли на вітряну віспу;

• діти під час вступу до дитячого дошкільного закладу та школи, які раніше не хворіли на вітряну віспу;

• працівники охорони здоров’я та освіти, які мають високий ризик інфікування і не хворіли на вітряну віспу.

При появі будь-яких ознак, зазначених вище, не займайтеся самолікуванням – звертайтеся до лікаря!